flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду застосування норм закону про кримінальну відповідальність щодо давності звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) та зворотної дії закону в часі

 Узагальнення судової практики розгляду застосування норм закону про кримінальну відповідальність щодо давності звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) та зворотної дії закону в часі  

 

На виконання доручення Апеляційного суду Київської області від 21.08.2013 року № 06-20/2564/13 Богуславським районним судом Київської області проведено узагальнення судової практики  розгляду  застосування норм закону про кримінальну відповідальність щодо давності звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) та зворотної дії закону в часі. Зокрема, було проаналізовано:

- практику забезпечення судом реалізації в судовому порядку ст. 58 Конституції України (зворотна дії закону в часі), ст. 5 та частини 1-3 ст. 74 КК України;

- практику звільнення від кримінальної відповідальності, покарання та його відбування через закінчення строків давності (ст. 49 КК України).

 

         1. Як, свідчить практика розгляду кримінальних справ суддями Богуславського районного суду Київської області протягом 2012 року було розглянуто 5 кримінальних справ, щодо осіб які обвинувачувалися у вчиненні злочинів, передбачених статтями Кримінального Кодексу України, норми яких протягом 2011-2012 років зазнали змін.

А саме: Законом України від 15.11.2011 року № 4025-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»  внесено зміни до ч.1 ст. 204 та ст. 213 КК України, за якими було пред’явлено обвинувачення до осіб, щодо яких справи розглядалися в суді.

Санкцію ч.1 ст. 204 КК України було змінено та встановлено менш тяжкий вид основного покарання. Замість покарання у виді штрафу  в розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення було встановлено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення. Тобто, було збільшено розмір штрафу, але виключено такий вид покарання як обмеження волі на строк до трьох років.

Так, за цією статтею в провадженні Богуславського районного суду Київської області перебувала кримінальна справа № 1004/257/2012 по обвинуваченню Цуркана Олега Леонідовича за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, яку  19.03.2012 року суддею Кіхтенком С.О. розглянуто з винесенням постанови про закриття кримінальної справи.

Вирок суду, щодо обвинуваченого Цуркана О.Л. не виносився, так як до нього було застосовано положення п. «в», «е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» та звільнено кримінальної відповідальності.

 

2. Що, ж стосується застосування вимог ст. 213 КК України після внесення змін до норм зазначеної статті, необхідно зазначити що зміни внесено до санкції статті в частині збільшення розміру штрафу, покарання у виді громадських робіт залишено без змін. Так, в редакції КК України 2001 року за ч.1 ст. 213 було передбачено покарання у виді штрафу від ста до п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від ста до двохсот годин. Після внесення змін 2011 року санкцією ч.1 ст. 213 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподаткованих мінімумів громадян або громадськими роботами від ста до двохсот годин.

В провадженні Богуславського районного суду Київської області перебувала справа № 104/800/12 по обвинуваченню Середи М.І. у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

Суддею Корбутом В.М. при постановленні вироку застосовано положення ч. 1 ст. 213 КК України в новій редакції, так як злочин було вчинено починаючи з осені 2011 року по 19 березня 2012 року (триваючий злочин) та при визначенні дії закону про кримінальну відповідальність  в часі суд виходив з часу вчинення злочину. Однак, це не вплинуло суттєво на призначену міру покарання так, як за вироком суду Середу М.І. було визнано винним у пред’явленому йому обвинуваченню за ч. 1 ст. 213 КК України та призначено покарання у вигляді громадських робіт на строк – сто п’ятдесят годин.

Аналогічно суддею Кіхтенком С.О. розглянуто справу №1004/1657/12 по обвинуваченню Коломійця А.А., за ч. 1 ст. 213 КК України, з винесенням вироку та призначенням покарання у вигляді громадських робіт строком – сто двадцять годин.

 

3. Законом України № 5064-VI від 05.07.2012 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального Кодексу України щодо відповідальності за незаконне поводження зі зброєю та вибухонебезпечними матеріалами» внесено зміни до частини першої та другої статті 263 КК України та доповнено Кодекс статтею 2631, якою передбачено відповідальність за незаконне виготовлення, переробку чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікацію, незаконне видалення чи зміну її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв.

Кримінальні справи по обвинуваченню осіб у вчиненні злочинів, передбачених статтею 2631  та не розглядалися.

По обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 263 КК України в провадженні Богуславського районного суду Київської області перебувало дві кримінальні справи:

№ 1004/18/2012 по обвинуваченню Головченка А.Я., за ч. 1 ст. 263 КК України;

№ 1004/658/12 по обвинуваченню Грицюка А.В. за ч. 1 ст. 263 КК України.

 

По справі № 1004/18/2012  злочин передбачений, ч. 1 ст. 263 КК України, Головченком А.Я. вчинено в травні 2011 року, а по справі № 1004/658/12 аналогічний злочин вчинено  Грицюком А.В. у вересні 2010 року та продовжено вчинення злочинних дій в лютому 2012 року (здійснив ремонт придбаної вогнепальної зброї).

Зміни та доповнення до вище вказаної статті було внесено 05.07.2012 року, а як вбачається з вироків суду злочинні дії вказаними вище особами було вчинено, до внесення змін до Закону України про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння та посилює кримінальну відповідальність за злочинні дії, щодо незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Зважаючи, на викладене вказані справи суддями Богуславського районного суду Київської області розглянуто із застосуванням положень ст. 263 КК України в редакції 2001 року, а саме:

 - по справі № 1004/18/2012 по обвинуваченню Головченка А.Я., за ч. 1 ст. 263 КК України його було визнано винним у вчиненні зазначеного злочину і призначено покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі з іспитовим строком на два роки;

- по справі № 1004/658/12 по обвинуваченню Грицюка А.В. за ч. 1 ст. 263 КК України його було визнано винним у вчиненні зазначеного злочину і призначено покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі з іспитовим строком на один рік.

Предметом вивчення під час проведення даного узагальнення були п’ять вище проаналізованих справ, які надійшли до суду в 2012 році та були розглянуті на кінець звітного періоду. Справи зазначених категорій протягом І-півріччя 2013 року до Богуславського районного суду Київської області не надходили та судом не розглядалися.

По зазначених вище справах, апеляційних та касаційних скарг не надходило, вироки та постанови в апеляційному та касаційному порядку не переглядалися.

 

4. При  постановленні вироків зворотна дія в часі, передбачена ст. 58 Конституції України та ст.5 КК України не застосовувалася.

 

5. Судові рішення в порядку ч.5 ст.74 КК України не приймалися.

 

6. Що стосується практики застосування положень ст. 49 КК України щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності, необхідно зазначити, що протягом 2012 року до Богуславського районного суду надійшло та перебувало в провадженні 3 (три) кримінальні справи щодо вирішення питання про звільнення осіб від кримінальної відповідальності в зв’язку з закінченням строків давності (щодо невстановлених осіб, які вчинили злочини) відповідно до ч.2 ст. 49 КК України.

 

Зокрема, це справи :

№ 1004/1635/12  порушена за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України  по факту незаконного заволодіння автомобілем ;

№ 1004/1833/12 порушена за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України по факту крадіжки майна;

№ 1004/2216/12 порушена за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки майна;

Зазначені злочини є тяжкими злочинами згідно ст. 12 КК України.

Оскільки,по даних справах осіб, що вчинили злочин, не було встановлено, то суд керувався вимогами ч. 2 ст. 49 КК України та ч.3 ст.11-1 КПК України, якими передбачено можливість закриття кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення злочину, лише в тому разі, коли винувату особу не встановлено протягом 15 років з часу вчинення злочину.

З зазначених підстав,  вище вказані справи було розглянуто з винесенням постанов про закриття кримінальних справ.

 

Також із застосуванням положень ст. 49 КК України судом було розглянуто кримінальну справу № 1004/1153/12 по обвинуваченню Басенка Ю.А. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Басенко Ю.А. обвинувачувався  в тому, що 28.08.2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, розпиваючи спиртні напої в колі своїх знайомих, під час сварки, яка виникла на грунті різко виниклих неприязних відносин, наніс малолітній Обозовій О.М. легкі тілесні ушкодження. Під час судового розгляду справи підсудним Басенком Ю.А. було заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності згідно положень ст. 49 КК України. Прокурор в судовому засіданні вважав за можливе задовольнити клопотання підсудного.

При постановленні вироку були враховані наступні обставини. Злочин, передбачений ч.1 ст. 125 К України відповідно до ч.2 ст. 12 КК України являється злочином невеликої тяжкості. Санкцією даної статті передбачено покарання у виді штрафу, громадських робіт або виправних робіт.

З часу вчинення злочину - із 28.08.2010 року минуло більше двох років.

Матеріали кримінальної справи не містили достатніх доказів, які б свідчили про те, що Басенко Ю.А. ухилявся від слідства. Зокрема, були відсутні відомості про те, що слідчий належним чином повідомляв Басенка Ю.А. до 12.01.2012 року про підозру у вчиненні злочину, чи вручав йому копії процесуальних документі, із яких би вбачалося, що останній підозрюється у вчиненні вищевказаного злочину.

Також викликала сумнів довідка слідчого про виклик Басенка Ю.А. на 17.02.2012 року в телефонному режимі, що потім було підставою для приводу підсудного та оголошення його в розшук, оскільки 13.03.2012 року Басенко Ю.А. вже приймав участь у проведенні слідчої дії – відтворення обстановки і обставин події. Тому суд не вбачав підстав для зупинення перебігу стоків давності

Відповідно до ч.2 ст. 11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком. У відповідності до ч.1 ст. 282 КПК України у разі, якщо під час розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені, в тому числі ст. 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя – постановою, закриває справу.

На підставі вище викладеного суддею Тітовим М.Б. було винесено постанову про звільнення Басенка Ю.А. від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України в зв’язку із закінченням строків давності в справу провадженням закрито. Стягнуто з Басенка Ю.А. на користь законного представника потерпілої 1000 грн. судових витрат, пов’язаних із оплатою правової допомоги адвоката, цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду та роз’яснено потерпілій її право на пред’явлення даного позову в порядку цивільного судочинства.

 

7. Спірні та проблемні питання.

 

Саме під час розгляду зазначеної вище справи та й у подальшій роботі проблемним питанням було визначити: з якого часу потрібно вважати перебіг ухилення від слідства – з моменту, коли особа була повідомлена про підозру у вчиненні злочину і після цього ухилилася від слідства, чи з моменту внесення заяви про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про вчинення злочину, після чого ухилилася від слідства. В даному випадку під час розгляду вказаної вище справи було встановлено, що підсудний дізнався про підозру його у вчиненні злочину через півтора року після скоєного, а також не було достатніх доказів про повідомлення його належним чином про підозру у вчиненні злочину.

          Узагальнення справ по вище зазначених категоріях, розглянутих  суддями Богуславського районного суду Київської області  проведено на підставі загальних даних статистичного звіту суду за 2012 рік  та І-півріччя 2013 року та матеріалів справ.

Зважаючи на незначну кількість справ даної категорії можна сказати, що інших спірних та проблемних питань процесуального характеру у суддів під час розгляду справ даної категорії  не виникало, так як під час досудового слідства дії осіб, яких обвинувачено у вчиненні злочинів передбачених нормами КК України кваліфіковано правильно, а також зібрано всі необхідні докази доведеності вини винних осіб, а суддями в свою чергу об’єктивно та  досконало  вивчено матеріали справ зазначених в узагальненні та відповідно прийнято рішення у відповідності з чинним кримінальним  законодавством України згідно положень Кримінального та Кримінально-Процесуального Кодексів України.  

 

Висновки:

 

1. Вважати стан здійснення Богуславським районним судом Київської області судового провадження по кримінальних справах про звільнення від кримінальної відповідальності та від кримінального покарання та його відбуття через закінчення строків давності та зворотної дії закону в часі за період з 2012 року  та І-півріччя  2013 року задовільним.

 

2. Звернути увагу суддів Богуславського районного суду Київської області на необхідність постійного вивчення законодавства, узагальнень, проведених апеляційною інстанцією та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, керуватися роз’ясненнями викладеними в інформаційних листах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а також слідкувати за внесенням змін в законодавство України.

 

Додаток: 4 копії вироків та 5 копій постанов.

 

                                                                                                           

Голова Богуславського

районного суду Київської області                                                   М.Б. Тітов

 

 

Виконавці: Кліванська О.М., Шрамко Л.В.

Тел. 04561-5-13-39