Узагальнення застосування Богуславським районним судом Київської області законодавства, яке регулює поруку, як вид забезпечення виконання зобов’язання протягом 2012 року – І півріччя 2013 року

УЗАГАЛЬНЕННЯ

застосування Богуславським районним судом

Київської області законодавства, яке регулює поруку, як вид забезпечення виконання зобов’язання протягом 2012 року – І півріччя 2013 року

1. Протягом 2012 року надійшла одна справа та протягом І півріччя 2013 року теж надійшла одна справа до Богуславського районного суду Київської області про визнання кредитного договору недійсним та у зв’язку з цим про визнання договору поруки та іпотечного договору недійсними, а саме: № 1004/1364/12 за позовом Коваленко А.А. до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», треті особи: Коваленко Г.М., Коваленко А.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дмух Б.Л. про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки, договорів поруки та застосування наслідків недійсності правочину та № 358/78/13-ц за позовом Коваленко А.А. до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу  Дмух Б.Л. про визнання кредитного договору недійсним.

Під час проведення узагальнення розгляду зазначених вище справ було встановлено, що позови є аналогічними. Позивачка Коваленко А.А. оформила з різними банками в різні періоди кредитні договори. Грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, позивачка взяла у доларах США. В якості забезпечення виконання кредитних зобов’язань в день укладення кредитного договору позивачка укладала договори іпотеки та договори поруки з Коваленко Г.М. та Коваленко А.М.

Позивачка звернулася до суду з даними позовами, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що кредитні договори, укладені між сторонами, не відповідали чинному законодавству, оскільки в договорах не вказані їх істотні умови, що передбачені Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування, а саме, не вказано базу і розмір розрахунку всіх комісій, перелік і розмір всіх фінансових зобов’язань, графіки платежу з докладно розписаною вартістю фінансових зобов’язань, виду предмету кожної супутньої послуги та реальної процентної ставки, що з цього виплаває.

Також позивачка не погоджувалася з тим, що під час укладення кредитних договорів відповідачі – банківські установи не попередили її, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором покладаються на неї.

Рішеннями Богуславського районного суду Київської області від 19 грудня 2012 року та від 11 березня 2013 року у задоволенні позовів було відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовів, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не довела тих обставин, на які вона посилалася, як на підставу для задоволення цих вимог. Такі висновки суду ґрунтувалися на матеріалах справ та вимогах закону.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів обох справ вбачається, що кредитні договори, укладені між сторонами, містили всі необхідні, передбачені законодавством умови щодо предмету договору для даного виду та по досягненню сторонами згоди ними підписані. Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Посилання на підстави, що зазначені в позовах, не містили в собі жодних істотних умов договору для даного виду договорів, у зв’язку з чим такі підстави для задоволення позову не можуть бути прийняті судом до уваги. Також, оскільки підстави для визнання договорів поруки та іпотеки є похідними від визнання договорів кредиту недійсними, для визнання яких недійсними  підстав немає, з цих же підстав не могли бути задоволені і дані вимоги.

Рішення по обох цивільних справах були переглянуті апеляційною інстанцією за апеляційними скаргами позивачки. За результатами перегляду обидва рішення Богуславського районного суду Київської області були залишені без змін та після спливу строку на касаційне оскарження набрали законної сили.

2. При розгляді даних цивільних справ та застосування процесуального законодавства проблем при вирішенні питання про підсудність справ не виникало. Оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) при визначенні судової юрисдикції суд виходив з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

3. У зв’язку з тим, що практика розгляду Богуславським районним судом Київської області справ даної категорії є незначною, спірних чи проблемних питань під час їх розгляду в суддів не виникало.

В ході проведення аналізу застосування Богуславським районним судом Київської області законодавства, яке регулює поруку, як вид забезпечення виконання зобов’язання, було встановлено, що при розгляді справ даної категорії суд керувався наступними нормативно-правовими актами: статтею 99 Конституції України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про захист прав споживачів", статтями 15, 16, 553, 575, 577, 626, 629, 651, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5, «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

ВИСНОВКИ:

1. Вважати практику застосування Богуславським районним судом Київської області законодавства, яке регулює поруку, як вид забезпечення виконання зобов’язання при розгляді цивільних справ протягом 2012 року – І півріччя 2013 року задовільною.

2. Обговорити дане узагальнення на оперативній нараді суддів.

Голова суду                                                                                  М.Б. Тітов

 Вик.: Шрамко Л.В. 045 61 51339

Розгляд місцевими судами цивільних справ позовного провадження щодо поруки у 2012 році.                    

Виконавець: Шрамко Л. В.

Телефон 04561-51339

Розгляд місцевими судами цивільних справ позовного провадження щодо поруки у І півріччі 2013 році.   

Виконавець: Шрамко Л. В.

Телефон 04561-51339